вулій

ВУ́ЛІЙ, я, ч., діал. Вулик.

Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій — бо Маруся маленька (Вовчок, І, 1955, 380);

*У порівн. Наче в тім вулію, що димом зайде, — такий рух по селах наставав (Март., Тв., 1954, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вулій — Вулик Словник чужослів Павло Штепа
  2. вулій — -я, ч., діал. Вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вулій — ВУ́ЛІЙ (рідко У́ЛІЙ), я, ч., діал. Вулик. Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій – бо Маруся маленька (Марко Вовчок); Восени .. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вулій — див. вулик Словник синонімів Вусика
  5. вулій — Ву́лій, -лія, у -лії; -лії, -ліїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вулій — Вулій, -лія м. Улей. Словник української мови Грінченка