вулій
ВУ́ЛІЙ, я, ч., діал. Вулик.
Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій — бо Маруся маленька (Вовчок, І, 1955, 380);
*У порівн. Наче в тім вулію, що димом зайде, — такий рух по селах наставав (Март., Тв., 1954, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вулій — Вулик Словник чужослів Павло Штепа
- вулій — -я, ч., діал. Вулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вулій — ВУ́ЛІЙ (рідко У́ЛІЙ), я, ч., діал. Вулик. Маруся буде соромитись і сховається у траві або за вулій – бо Маруся маленька (Марко Вовчок); Восени .. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (І. Словник української мови у 20 томах
- вулій — див. вулик Словник синонімів Вусика
- вулій — Ву́лій, -лія, у -лії; -лії, -ліїв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вулій — Вулій, -лія м. Улей. Словник української мови Грінченка