вуста
ВУСТА́ див. уста́.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуста — вуста́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- вуста — див. ГУБИ, РОТ. Словник синонімів Караванського
- вуста — див. уста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуста — ВУСТА́ див. уста́. Словник української мови у 20 томах
- вуста — вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач). з вуст (з уст) у вуста́ (в уста́), зі сл. Фразеологічний словник української мови
- вуста — Вуста́, вуст, вуста́м і уста́, уст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вуста — Вуста, вуст мн. см. уста. Словник української мови Грінченка