вуста

ВУСТА́ див. уста́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуста — вуста́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. вуста — див. ГУБИ, РОТ. Словник синонімів Караванського
  3. вуста — див. уста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вуста — ВУСТА́ див. уста́. Словник української мови у 20 томах
  5. вуста — вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач). з вуст (з уст) у вуста́ (в уста́), зі сл. Фразеологічний словник української мови
  6. вуста — Вуста́, вуст, вуста́м і уста́, уст Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вуста — Вуста, вуст мн. см. уста. Словник української мови Грінченка