1. Словник української мови в 11 томах

вухатий

ВУХА́ТИЙ, а, е. Який має великі або довгі вуха.

Вухатий ослик розумно поводив очима (Тулуб, Людолови, І, 1957, 217);

*Образно. Земля прислухається до придорожніх пісень і вухатими соняшниками, і вусатим ячменем (Стельмах, Хліб.., 1959, 540);

// З вухами (про шапку).

На його голові низько сиділа заяча вухата шапка (Кучер, Чорноморці, 1956, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вухатий — вуха́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вухатий — -а, -е. Який має великі або довгі вуха. || З вухами (про шапку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вухатий — ВУХА́ТИЙ, а, е. 1. Який має великі або довгі вуха. Біля багаття .. лежав здоровий вухатий собака (М. Хвильовий); Вухатий ослик розумно поводив очима (З. Тулуб); Скільки сміху було, коли за кермо сідав оцей вухатий Кузьма (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. вухатий — Вухатий, -а, -е Съ большими ушами, длинноухій. Словник української мови Грінченка