вчасно

ВЧА́СНО. Присл. до вча́сний.

Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (Коз., Сальвія, 1959, 89);

Почав я писати — віршем і прозою — дуже вчасно, ще в нижній гімназії (Фр., І, 1955, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вчасно — Вча́сно: — рано [V-VII,IX,X] — своєчасно, зарані [II] — тут: передчасно, зарано [52] Словник з творів Івана Франка
  2. вчасно — (в потрібний момент) якраз, впору, до речі. Словник синонімів Полюги
  3. вчасно — вча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. вчасно — пр., своєчасно, без запізнення, ВПОРУ, саме вчас <�враз>, в самий раз; Р. до речі. Словник синонімів Караванського
  5. вчасно — Присл. до вчасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вчасно — ВЧА́СНО. Присл. до вча́сний. Почав я писати – віршем і прозою – дуже вчасно, ще в нижній гімназії (І. Франко); Біля дверей завжди хтось чергував і вчасно подавав сигнал перестороги (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вчасно — Хто вчасно лягає і вчасно встає, в того здоровля, маєток і розум є. Як будеш все робити своєчасно, то все матимеш. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. вчасно — ВЧА́СНО (в потрібний момент), СВОЄЧА́СНО, ВПО́РУ (УПО́РУ), ЯКРА́З, СА́МЕ ВРАЗ, СА́МЕ ВЧАС, ДО РЕ́ЧІ. Вогнище пригасає, за ним уже не стежать так пильно, як напочатку, забуваючи і лінуючись вчасно підкидати сухе галуззя (В. Словник синонімів української мови
  9. вчасно — Вча́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)