1. Словник української мови в 11 томах

вшелепатися

ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ), аюся, аєшся, док., у що, фам. Ненароком потрапити, прожогом вбігти куди-небудь.

Побігла [Ніна] й прожогом вшелепалась просто в світлицю (Н.-Лев., IV, 1956, 236);

// перен. Невдало, нещасливо, недоречно потрапити в що-небудь.

[Чорт:] Часом у таке вшелепаєшся, що й роги зовсім поламаєш. Хе-хе-хе!.. (Крот., Вибр., 1959, 467);

— Може, думаємо, здуру десь хлопець у біду вшелепався, може, допомогти йому треба… (Гончар, І, 1954, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вшелепатися — вшеле́патися дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. вшелепатися — док. (у що) вскочити, втелющитися, (в халепу) втелепатися, УКЛЕПАТИСЯ, ушелепкатися Словник синонімів Караванського
  3. вшелепатися — (ушелепатися), -аюся, -аєшся, док., у що, фам. Ненароком потрапити, прожогом вбігти куди-небудь. || перен. Невдало, нещасливо, недоречно потрапити в що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вшелепатися — ВШЕЛЕ́ПАТИСЯ (УШЕЛЕ́ПАТИСЯ), аюся, аєшся, док., фам. 1. у що. Ненароком потрапити, увірватися куди-небудь. Побігла [Ніна] й прожогом вшелепалась просто в світлицю (І. Нечуй-Левицький). 2. Упасти з шумом, повалитися з певної висоти. Лазимо, спотикаємось. Словник української мови у 20 томах
  5. вшелепатися — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови