1. Словник української мови в 11 томах

вівчарський

ВІВЧА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до вівча́р 1.

Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (Фр., III, 1950, 8);

Ніде ані людини, Лиш чути — здалека вівчарська пісня лине (Рильський, Поеми, 1957, 28).

2. Стос. до вівчарства.

Вівчарський завод при мануфактурі налічував у 80-х роках [XVIII ст. в Росії] 17 тис. овець (Іст. УРСР, І, 1953, 346).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вівчарський — вівча́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вівчарський — -а, -е. 1》 Прикм. до вівчар 1). 2》 Стос. до вівчарства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вівчарський — ВІВЧА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівча́р 1. Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (І. Франко); Ніде ані людини, Лиш чути – здалека вівчарська пісня лине (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вівчарський — Вівча́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вівчарський — Вівчарський, -а, -е Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315. Словник української мови Грінченка