відбарабанити
ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм.
1. неперех, Закінчити, перестати барабанити.
2. перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало.
Відбарабанити польку;
// Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь.
Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі (Гжицький, Опришки, 1962, 15);
Відбарабанити вірш.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відбарабанити — відбараба́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- відбарабанити — -ню, -ниш, док., розм. 1》 неперех.Закінчити, перестати барабанити. 2》 перех. і без додатка, перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. || Голосно, швидко й недбало прочитати, продекламувати або розповісти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відбарабанити — ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док. 1. Закінчити, перестати барабанити. Нарешті юні музиканти відбарабанили, зняли свої барабани і пішли снідати (з газ.). 2. що і без прям. дод., перен. Програти на музичному інструменті швидко, голосно й недбало. Словник української мови у 20 томах