1. Словник української мови в 11 томах

відбрикуватися

ВІДБРИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Брикаючи, відбиватися ногами (про тварин).

2. перен., ірон. Відмовлятися від чого-небудь.

Можна, безумовно, відкидати все, відбрикуватись, але ж факти фактами (Збан., Малин. дзвін, 1958, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбрикуватися — відбри́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбрикуватися — -уюся, -уєшся, недок., відбрикатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Брикаючи, відбиватися ногами (про тварин). 2》 перен., ірон. Відмовлятися від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбрикуватися — ВІДБРИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДБРИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Брикаючи, відбиватися ногами (про копитних тварин). Жеребці відбрикувалися, іржали, гризлися між собою, аж врешті помчали на болота разом зі своїми вершниками (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. відбрикуватися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика
  5. відбрикуватися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм., ВІДНІ́КУВАТИСЯ розм., ВІДПИРА́ТИСЯ розм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯ розм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯ ірон. — Док. Словник синонімів української мови
  6. відбрикуватися — Відбрикуватися, -куюся, -єшся гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55. Словник української мови Грінченка