відбіліти

ВІДБІЛІ́ТИ, і́є, док. Перестати біліти.

Згаса цвіт, поруділи гречки,.. одбіліли бугри (Горд., II, 1959, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбіліти — відбілі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбіліти — -іє, док. Перестати біліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбіліти — ВІДБІЛІ́ТИ, і́є, док. Перестати біліти. Згаса цвіт, поруділи гречки, .. одбіліли бугри (К. Гордієнко); Метелик на озоновій течії вмить стулив крила і відлетів назад, відбілів на минулій дорозі (Є. Пашковський). Словник української мови у 20 томах