1. Словник української мови в 11 томах

відвезений

ВІДВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відвезти́;

// відве́зено, безос. присудк. сл.

Весною того ж таки 1861 року одвезено його [Т. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Мирний, V, 1955, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвезений — відве́зений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відвезений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвезти. || відвезено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвезений — ВІДВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відвезти́. Сам Маховський попав у полон і був відвезений до Криму (з мемуарної літ.); // відве́зено, безос. пред. Весною того ж таки 1861 року одвезено його [Т. Словник української мови у 20 томах
  4. відвезений — Відве́зений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)