відводок
ВІДВО́ДОК, ч.
1. род. дку. Штучно створений рій шляхом виділення в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою.
Найбільш поширеним методом штучного роїння є формування відводків, який в різних умовах здійснюється різними способами (Бджільн., 1956, 52).
2. род. дка, рідко. Те саме, що відса́док.
Троянду розмножують тільки вегетативно — живцями, відводками та діленням куща (Ол. та ефір. культ., 1956, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відводок — відво́док 1 іменник чоловічого роду штучно створений рій бджіл розм. відво́док 2 іменник чоловічого роду відсадок розм. Орфографічний словник української мови
- відводок — ч. 1》 род. -дку. Рій, штучно створений відселенням в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою. 2》 род. -дка, рідко. Те саме, що відсадок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відводок — ВІДВО́ДОК, ч. 1. род. дку. Штучно створений рій шляхом виділення в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою. Найбільш поширеним методом штучного роїння є формування відводків, що в різних умовах здійснюється різними способами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- відводок — ВІДСА́ДОК (частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного проростання), ВІДВО́ДОК рідше. Чорну смородину розмножують живцями та відсадками. Словник синонімів української мови