1. Словник української мови в 11 томах

відволожений

ВІДВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відволо́жити.

Відволожена річкою деревина неохоче бралася вогнем (Ле, Наливайко, 1957, 395);

Сонце заіскрилося на синьому тумані роси, на задуманих нивах, на кожному, досвітом одволоженому колоску (Стельмах, І, 1962, 292);

// У знач. прикм.

Відволожені добрива доводиться підсушувати на сонці (Хлібороб Укр., 5, 1965, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відволожений — відволо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відволожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відволожити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відволожений — ВІДВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відволо́жити. Відволожена річкою деревина неохоче бралася вогнем (Іван Ле); Сонце заіскрилося на синьому тумані роси, на задуманих нивах, на кожному, досвітом одволоженому колоску (М. Словник української мови у 20 томах