1. Словник української мови в 11 томах

відгалужувати

ВІДГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., перех.

1. тільки 3 ос. Утворювати, пускати пагони, гілки, бічні корінці тощо.

2. Відводити вбік дріт, дорогу, канал і т. ін. від їх основного напрямку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгалужувати — відгалу́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відгалужувати — -ую, -уєш, недок., відгалузити, -ужу, -узиш, док., перех. 1》 тільки 3 ос. Утворювати, пускати пагони, гілки, бічні корінці тощо. 2》 Відводити вбік дріт, дорогу, канал і т. ін. від їхнього основного напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгалужувати — ВІДГАЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАЛУ́ЗИТИ, у́жу, у́зиш, док., що. 1. Робити відгалуження (у 2–4 знач.). Язикова артерія відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні під'язикової кістки, відгалужує під'язикову артерію... Словник української мови у 20 томах