відгиркуватися
ВІДГИ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., фам., рідко. Те саме, що відгриза́тися 3.
— Ів, пішли додому, — наполягала Симона. — Та чого ти присікалась? — відгиркувався Ів (Збан., Мор. чайка, 1959, 180);
Левко Іванович, видно, бачить його наскрізь, і ці думки його розгадує, бо креше просто в вічі Красулі: — Робиш все охляп, дарма що молодий! Служиш, як фірмі, а мусиш вкладати душу! Красуля відгиркується: — Не настачиш душі (Гончар, Тронка, 1963, 260).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгиркуватися — відги́ркуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відгиркуватися — -уюся, -уєшся, недок., фам., рідко. Те саме, що відгризатися 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгиркуватися — ВІДГИ́РКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко. Те саме, що відгриза́тися 3. – Ів, пішли додому, – наполягала Симона. – Та чого ти присікалась? – відгиркувався Ів (Ю. Збанацький); – Робиш все охляп, дарма що молодий!... Словник української мови у 20 томах
- відгиркуватися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика