1. Словник української мови в 11 томах

відговорення

ВІДГОВО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. відговори́ти 1.

Одговоряла, одговоряла, але Артем, такий собі хлопець — раз уже надумав, буде так. Не помогло материне одговорення (Головко, II, 1957, 424).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відговорення — відгово́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відговорення — -я, с. Дія за знач. відговорити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відговорення — ВІДГОВО́РЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. відговори́ти 1. Одговоряла, одговоряла, але Артем, такий собі хлопець – раз уже надумав, буде так. Не помогло материне одговорення (А. Головко). Словник української мови у 20 томах