відгомоніти
ВІДГОМОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. Перестати, закінчити гомоніти.
Уже комбайни стихли по степах, Одгомоніли всюди молотарки (Вирган, В розп. літа, 1959, 148);
Одгомоніло голубе з весни і зеленкувате восени море (Рудь, Гомін.., 1959, 3);
*Образно. Одшуміла, одгомоніла весна (Вас., І, 1959, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відгомоніти — відгомоні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгомоніти — -ню, -ниш, док. Перестати, закінчити гомоніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгомоніти — ВІДГОМОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. Закінчити, перестати гомоніти. Уже комбайни стихли по степах, Одгомоніли всюди молотарки (І. Вирган); Одгомоніло голубе з весни і зеленкувате восени море (М. Рудь); * Образно. Одшуміла, одгомоніла весна (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах