1. Словник української мови в 11 томах

відгримнути

ВІДГРИМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гучно відповісти, зауважити.

— Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? — Жартую? — одгримнув Охрім… — А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Вовчок, VI, 1956, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгримнути — відгри́мнути дієслово доконаного виду відгримну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відгримнути — -ну, -неш, док., розм. Гучно відповісти, зауважити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відгримнути — ВІДГРИ́МНУТИ, ну, неш, док., розм. Голосно відповісти, зауважити. – Хіба мене не впізнали? Чи жартуєте? – Жартую? – одгримнув Охрім... – А ти, єретичний сину, позавчора не втік? (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах