1. Словник української мови в 11 томах

віддалеки

ВІДДАЛЕКИ́, присл. Те саме, що віддалі́к.

Ще оддалеки чуть було їх веселий сміх, жарти (Н.-Лев., І, 1956, 80);

Валерик зупинився, непомічений, віддалеки, не зважуючись одразу підійти до Івана Тимофійовича (Гончар, Таврія.., І957, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддалеки — віддалеки́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. віддалеки — присл. Те саме, що віддалік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддалеки — ВІДДАЛЕКИ́, присл. Те саме, що віддалі́к. Ще оддалеки чуть було їх веселий сміх, жарти (І. Нечуй-Левицький); Аж чую – глухо щось гуде, Віддалеки немов рубає (П. Словник української мови у 20 томах
  4. віддалеки — див. віддалік; далеко; здалеку Словник синонімів Вусика
  5. віддалеки — ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М. Словник синонімів української мови
  6. віддалеки — Відда́леки́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддалеки — Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку. К. ЧР. 257. Словник української мови Грінченка