віддача
ВІДДА́ЧА, і, ж.
1. Дія за знач. відда́ти 1, 2, 5, 9.
— За що ви їй [Марині] дякуєте? — питали жінки. — Воно ж треба за се горіле [борошно] колись добрим віддавати. — Коли-то буде та віддача? (Мирний, IV, 1955, 256);
Вода відіграє провідну роль у розподілі і віддачі тепла в організмі (Наука.., 8, 1959, 25);
В народному характері.. Гончара особливо ваблять такі риси, як повна віддача душевних сил загальній справі, життєлюбство (Про багатство л-ри, 1959, 232);
Кроки стихли на тій віддалі, яка звичайно зберігається серед військових при віддачі честі (Гончар, Південь, 1951, 73).
2. Різкий рух вогнепальної зброї під час пострілу.
Підводить карабін, затаює подих.. Невеличка віддача в плече, дзвін у вухах — і парашутист обм’як, немов ганчірка (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 557).
Значення в інших словниках
- віддача — відда́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віддача — -і, ж. 1》 Дія за знач. віддати 1), 2), 5), 9). 2》 Різкий рух вогнепальної зброї під час пострілу. 3》 ек. Ефект від використання чинників виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддача — (рушниці) відбій Словник чужослів Павло Штепа
- віддача — ВІДДА́ЧА, і, ж. 1. Дія за знач. відда́ти 1, 2, 6, 10. – За що ви їй дякуєте? – питали жінки. – Воно ж треба за се горіле [борошно] колись добрим віддавати. – Коли-то буде та віддача?... Словник української мови у 20 томах
- віддача — ВІДБІ́Й військ. (поштовх назад механізму вогнепальної зброї під час пострілу), ВІДДА́ЧА. При відбої відкочується тільки ствол гармати (з підручника); Снаряд, вилетівши з каналу ствола, робить віддачу — відкочує гармату (з журналу). Словник синонімів української мови
- віддача — Віддача, -чі ж. = відданя 1 и 2 [віддання]. на оддачі (донька) = на відданню. Чуб. IV. 63. Словник української мови Грінченка