1. Словник української мови в 11 томах

відколупати

ВІДКОЛУПА́ТИ див. відколу́пувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколупати — відколупа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відколупати — див. відколупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відколупати — ВІДКОЛУПА́ТИ див. відколу́пувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відколупати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)... Словник синонімів української мови
  5. відколупати — Відколупати см. відколуплювати. Словник української мови Грінченка