1. Словник української мови в 11 томах

відкоркований

ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкоркува́ти,

// У знач. прикм.

До шатра зайшла стара Земфіра. Принесла відкорковану пляшку, склянку і у великій череп’яній мисці смажену картоплю (Ткач, Арена, 1960, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкоркований — відкорко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкоркований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкоркувати. || відкорковано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкоркований — ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкоркува́ти. Червоне бордо і пиво, коньяк і лікери, і золотоверхові [золотоверхі] портвейни – стоять вони купками, не відкорковані (І. Багряний); До шатра зайшла стара Земфіра. Словник української мови у 20 томах