відкоша
ВІДКОША:
▲ Давати (діставати, дати, дістати) відкоша — давати (діставати) відсіч.
[Анна:] Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка, III, 1952, 365);
Діставши відкоша від племінниці, Сердюки спробували були видурити капітал у найменшого з заробітчан — у Данька Яреська (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me