відкроєний
ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкрої́ти.
Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (Фр., IV, 1950, 350).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкроєний — відкро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відкроєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкроїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкроєний — ВІДКРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкро́їти. Тонесенький пасочок [конверта] з краю відкроєний (І. Франко); Відкроєні клинці приметують до шовкової тканини, зшивають разом і шви прострочують (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах