1. Словник української мови в 11 томах

відкуплений

ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкупи́ти.

— Звісно, гуртом веселіше, — посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (Гончар, Таврія, 1952, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкуплений — відку́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкуплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкуплений — ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відкупи́ти. – Звісно, гуртом веселіше, – посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах