відлежуватися

ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЛЕ́ЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Лежачи, відновлювати сили після хвороби, втоми і т. ін.; відпочивати.

Лейтенанта Сагайду контузило на Тисі, і він зараз теж відлежувався десь у госпіталі (Гончар, І, 1954, 180);

Інколи, після репетиції, не кажучи вже про концерти, він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Дмит., Розлука, 1957, 240).

2. перен. Уникати якоїсь роботи, обов’язку; нічого не робити.

[Марія:] Не буде вам спокою, Максиме Харитоновичу! Самі ж ваші колгоспники не дадуть вам відлежуватись (Лев., Марія, 1953, 67).

3. Пролежавши певний час, ставати придатним для вживання; достигати (про овочі, фрукти).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлежуватися — відле́жуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлежуватися — -уюся, -уєшся, недок., відлежатися, -ежуся, -ежишся, док. 1》 Лежачи, відновлювати сили після хвороби, втоми і т. ін.; відпочивати. 2》 перен. Уникати якоїсь роботи, обов'язку; нічого не робити. 3》 Пролежавши певний час, ставати придатним для вживання; достигати (про овочі, фрукти). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлежуватися — ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДЛЕ́ЖАТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Лежачи, відновлювати сили після хвороби, поранення, втоми і т. ін.; відпочивати. Лейтенанта Сагайду контузило на Тисі, і він зараз теж відлежувався десь у госпіталі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. відлежуватися — див. відпочивати; лежати; лінитися Словник синонімів Вусика
  5. відлежуватися — ВИЛЕ́ЖУВАТИСЯ (довго лежати, відпочиваючи або хворіючи), ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм., ОБЛЕ́ЖУВАТИСЯ розм., НАЛЕ́ЖУВАТИ розм. — Док.: ви́лежатися, відлежа́тися, облежа́тися. На березі, біля порома, вилежувалися голі запорожці (З. Словник синонімів української мови