1. Словник української мови в 11 томах

відлога

ВІДЛО́ГА, и, ж. Частина верхнього одягу для захисту голови в негоду; коли немає потреби, її відкидають за спину; каптур.

Надінь ти, Петре, свій жупан, А на жупан з відлогою свитину (Г.-Арт., Байки.., 1958, 138);

Юрась.. натяг на голову відлогу плаща-дощовика й пірнув у темряву (Чорн., Визвол. земля, 1950, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлога — відло́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відлога — Каптур. Словник синонімів Караванського
  3. відлога — -и, ж. Частина верхнього одягу для захисту голови в негоду; коли немає потреби, її відкидають за спину; каптур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відлога — ВІДЛО́ГА, и, ж. 1. Відкидна частина верхнього одягу, яка використовується для захисту голови в негоду; каптур (у 1 знач.), капюшон. Надінь ти, Петре, свій жупан, А на жупан з відлогою свитину (П. Словник української мови у 20 томах
  5. відлога — ВІДЛО́ГА (частина верхнього одягу для захисту голови в негоду), КА́ПТУ́Р, КАПЮШО́Н рідше, ЗАТУ́ЛА діал., КО́БА діал., КО́БКА діал. Одкинув відлогу з голови й.. звів очі на другого (С. Словник синонімів української мови
  6. відлога — Відло́га, -ги, -зі; -ло́ги, -ло́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відлога — Відлога, -ги ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ). Чуб. VI. 419. Словник української мови Грінченка