1. Словник української мови в 11 томах

відломлювання

ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати й відло́млюватися.

Руйнуючи деревину, гриб спричиняється до відломлювання і опадання гілок (Бот. ж., Х, 1, 1953, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відломлювання — відло́млювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відломлювання — -я, с. Дія за знач. відломлювати й відломлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відломлювання — ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати і відло́млюватися. Знайдені ювелірні вироби мали сліди відломлювання (з газ.). Словник української мови у 20 томах