відлюдність
ВІДЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відлю́дний 1, 3.
Він розуміє, що його відлюдність викликає цікавість до його життя і породжує всілякі чутки (Донч., II, 1956, 443);
Тема самотності є і в Шевченковому "Перебенді", але це зовсім не та відлюдність, якою пишався Конрад [Міцкевича] (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961,39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлюдність — відлю́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відлюдність — -ності, ж. Властивість за знач. відлюдний 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлюдність — ВІДЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. відлю́дний 1, 3. Відлюдність острова приваблювала безліч дикої птиці (із журн.); Тема самотності є і в Шевченковому “Перебенді”, але це зовсім не та відлюдність, якою пишався Конрад [Міцкевича] (М. Словник української мови у 20 томах