відмерлий
ВІДМЕ́РЛИЙ, а, е.
1. Який загинув (про рослини, частини живого організму); неживий.
На поверхні коренеплода моркви з’являється одна або кілька коричневих плям різного розміру, які потім зливаються в суцільні ділянки відмерлої тканини (Колг. Укр., 3, 1957, 34).
2. перен. Який перестав існувати.
Відмерлі звичаї.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмерлий — відме́рлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відмерлий — -а, -е. 1》 Який загинув (про рослини, частини живого організму); неживий. 2》 перен. Який перестав існувати. Відмерлі звичаї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмерлий — ВІДМЕ́РЛИЙ, а, е. 1. Який відмер, загинув (про частини тіла, рослини). Смужки і клаптики відмерлої шкіри тріпотіли, короткі шерстинки здригались і лисніли, .. доторки води завдавали болю (Є. Словник української мови у 20 томах
- відмерлий — ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед.. Словник синонімів української мови