1. Словник української мови в 11 томах

відмолоділий

ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відмолоді́ти.

Біля квітів і фруктів — ніби відмолоділий на кілька років Терентій (Довж., Зач. Десна, 1957, 229);

// У знач. прикм.

В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (Гончар, Тронка, 1963, 330).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмолоділий — відмолоді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмолоділий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмолодіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмолоділий — ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до відмолоді́ти. Біля квітів і фруктів – ніби відмолоділий на кілька років Терентій (О. Довженко); В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. відмолоділий — див. молодий Словник синонімів Вусика