віднайдений
ВІДНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднайти́.
По Бориславі пішли чутки про величезну воскову матку, віднайдену Германом у парцелі біля толоки (Фр., VIII, 1952, 413);
Багатим на нотні записи виявився рукописний збірник, віднайдений 1908 року В. Перетцом (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віднайдений — відна́йдений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- віднайдений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віднайти. || віднайдено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віднайдений — ВІДНА́ЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднайти́. По Бориславі [Бориславу] пішли чутки про величезну воскову матку, віднайдену Германом у парцелі біля толоки (І. Словник української мови у 20 томах