1. Словник української мови в 11 томах

відображувач

ВІДОБРА́ЖУВАЧ, а, ч. Той, хто щось зображує, відображує.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відображувач — відобра́жувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відображувач — -а, ч. Той, хто щось зображує, відображує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відображувач — ВІДОБРА́ЖУВАЧ, а, ч. Той, хто щось відображує. Дитина не є лише пасивним відображувачем спрямованого на неї впливу, тому можна вести мову про взаємні впливи батьків (дорослих) і дітей (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах