відособлення

ВІДОСО́БЛЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія і стан за знач. відосо́бити й відосо́битися.

Соціально-економічний розвиток Русі в період феодалізму, в тяжкий час татаро-монгольської навали привів до відособлення окремих частин древньоруської народності (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відособлення — відосо́блення іменник середнього роду книжн. Орфографічний словник української мови
  2. відособлення — -я, с., книжн., рідко. Дія і стан за знач. відособити й відособитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відособлення — ВІДОСО́БЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія і стан за знач. відосо́бити і відосо́битися. Соціально-економічний розвиток Русі в період феодалізму, в тяжкий час татаро-монгольської навали привів до відособлення окремих частин давньоруської народності (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах