1. Словник української мови в 11 томах

відпечаток

ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко. Те саме, що відби́ток 1, 6.

Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди — відпечатки ботинок, що потяглися кудись на горище (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 117);

Зміни, що відбулися в житті радянських дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (Іст. укр. літ., II, 1956, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпечаток — відпеча́ток іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відпечаток — хохл. (отпечаток) відбиток відбитка, відтиск, слід Словник чужослів Павло Штепа
  3. відпечаток — ВІДПЕЧА́ТОК, тка, ч., рідко. Те саме, що відби́ток 1, 6. Зненацька Романюка помітив на стіні виразні сліди – відпечатки ботинок [ботинків], що потяглися кудись на горище (О. Гончар); Одпечатки [пальців] були подібні до того, як рисують на географічних картах морські течії (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  4. відпечаток — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Словник синонімів української мови