відпирання
ВІДПИРА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. відпира́ти¹ 1 й відпира́тися¹ 1.
ВІДПИРАННЯ², я, с. Дія за знач. відпира́ти² й відпира́тися².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпирання — відпира́ння 1 іменник середнього роду відмикання відпира́ння 2 іменник середнього роду прання Орфографічний словник української мови
- відпирання — -я, с. Дія за знач. відпирати I і відпирати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпирання — ВІДПИРА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. відпира́ти¹ 1 і відпира́тися¹. У нових моделях сучасних автомобілів є механізм блокування дверей, який виключає можливість несанкціонованого відпирання дверей зсередини (із журн.). ВІДПИРА́ННЯ², я, с. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах