1. Словник української мови в 11 томах

відплутувати

ВІДПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплутуючи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відплутувати — відплу́тувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відплутувати — -ую, -уєш, недок., відплутати, -аю, -аєш, док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплутуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплутувати — ВІДПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що, рідко. Відокремлювати кого-, що-небудь, розплутуючи. Відплутати коня від воза вдалося не одразу (із журн.). Словник української мови у 20 томах