відпльовуватися
ВІДПЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПЛЮВА́ТИСЯ, юю́ся, ює́шся, док.
1. Плюючи, звільнятися від чогось непотрібного в роті.
— Я , — каже, — чула, як вони цілу ніченьку бухикали та одпльовувались (Мирний, IV, 1955, 354);
Солона вода наповнює йому вуха, ніздрі, рот, б’є в підборіддя. Відкривши очі, він відпльовується (Довж., Зач. Десна, 1957, 445).
2. перен. Спльовуючи, виражати огиду до чогось, небажання мати стосунок, справу з ким-, чим-небудь.
Він озирався, відпльовувався і сварився кулаком хто й зна на кого (Смолич, Мир.., 1958, 482);
// За забобонними уявленнями — спльовуючи, захищатися від нечистої сили.
І одхрещувалась, і одмолювалась, і одпльовувалась Марина од нечистого… (Н.-Лев., 1, 1956, 112).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпльовуватися — відпльо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відпльовуватися — -уюся, -уєшся, недок., відплюватися, -ююся, -юєшся, док. 1》 Плюючи, звільнятися від чогось непотрібного в роті. 2》 перен. Спльовуючи, виражати огиду до чогось, небажання мати стосунок, справу з ким-, чим-небудь. || За забобонними уявленнями – спльовувати, захищатися від нечистої сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпльовуватися — ВІДПЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПЛЮВА́ТИСЯ, юю́ся, ює́шся, док. 1. Плюючи, звільнятися від чогось непотрібного в роті. – Я, – каже, – чула, як вони цілу ніченьку бухикали та одпльовувались (Панас Мирний); Солона вода наповнює йому вуха... Словник української мови у 20 томах