1. Словник української мови в 11 томах

відплітати

ВІДПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. відплі́в, плела́, ло́; мн. відплели́; док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплітаючи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відплітати — відпліта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відплітати — -аю, -аєш, недок., відплести, -ету, -етеш; мин. ч. відплів, -плела, -плело; мн. відплели; док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплітаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплітати — ВІДПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. відплі́в, плела́, ло́; мн. відплели́; док., що. Відокремлювати що-небудь, розплітаючи. Словник української мови у 20 томах