1. Словник української мови в 11 томах

відполовинити

ВІДПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Відокремити половину чого-небудь.

Я найшов драночку, зараз одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув (Барв., Опов.., 1902, 405).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відполовинити — відполови́нити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відполовинити — -ню, -ниш, док., перех., розм. Відокремити половину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відполовинити — ВІДПОЛОВИ́НИТИ див. відполови́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. відполовинити — Відполовинити, -ню, -ниш гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув. Г. Барв. 405. Словник української мови Грінченка