1. Словник української мови в 11 томах

відполіровувати

ВІДПОЛІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Тертям, натиранням робити поверхню каменя, дерева тощо дзеркально гладкою.

Тополя повиточував кулі для крокета й кеглів і навіть відполірував їх (Бойч., Молодість, 1949, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відполіровувати — відполіро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відполіровувати — -ую, -уєш, недок., відполірувати, -ую, -уєш, док., перех. Тертям, натиранням робити поверхню каменя, дерева тощо дзеркально гладкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відполіровувати — ВІДПОЛІРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПОЛІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Поліруючи, робити дзеркально гладким (поверхню дерева, каменя і т. ін.). – Ви тільки подивіться, які вони чудесні!... Словник української мови у 20 томах