відпрацювання

ВІДПРАЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відпрацюва́ти 1, 4, 5.

Відпрацювання м’якої посадки автоматичних місячних станцій дасть змогу розв’язати найважливіше завдання — здобути дані про фізичні умови на Місяці (Рад. Укр., 8.ІІ 1966, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрацювання — відпрацюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відпрацювання — -я, с. Дія за знач. відпрацювати 1), 4), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпрацювання — ВІДПРАЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відпрацюва́ти 1, 4, 5. Обов'язковою була так звана практика – себто відпрацювання влітку на якомусь заводі, а восени, у вересні, – в колгоспі (Ю. Словник української мови у 20 томах