відражаюче

ВІДРАЖА́ЮЧЕ, рідко. Присл. до відража́ючий.

Її звичайно ніжне й лагідне лице на хвилю відражаюче споганіло (Коб.. II, 1956, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me