1. Словник української мови в 11 томах

відредагувати

ВІДРЕДАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Здійснити редагування певного тексту.

[Батура:] Я відредагую ваші записки (Корн., II, 1955, 251);

Петровій треба було головувати на комісії, що мала відредагувати резолюції конференції (Смолич, І, 1958, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відредагувати — відредагува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відредагувати — -ую, -уєш, док., перех. Здійснити редагування певного тексту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відредагувати — Виредагувати, зредагувати, проредагувати, перередагувати, редагувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. відредагувати — ВІДРЕДАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Здійснити редагування певного тексту. Петровій треба було головувати на комісії, що мала відредагувати резолюції конференції (Ю. Смолич); [Батура:] Я відредагую ваші записки (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах
  5. відредагувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови