1. Словник української мови в 11 томах

відроблений

ВІДРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відроби́ти 1;

// у знач. прикм. Одержаний шляхом відробітку.

Так і зібрала [Катерина] кілька фунтів [пшениці], перемішала з відробленою та й знову посіяла восени на щастя (Стельмах, Хліб.., 1959, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відроблений — відро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відроблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відробити 1). || у знач. прикм. Одержаний завдяки відробіткові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відроблений — ВІДРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відроби́ти 1. Отак і на мене: Яків перенісся до мене, довг мій відроблений, панові заплачено, сестри повислужувались (Ю. Федькович); // у знач. прикм. Одержаний шляхом відробітку. Словник української мови у 20 томах