відрубність
ВІДРУ́БНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відру́бний 1.
Надавав [ліс] самій долині позір ще більшого заглиблення і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу (Фр., VI, 1951, 22);
Люди не можуть віддавати перевагу самотності, відрубності у всьому, якщо вони не можуть обходитися без єднання у вирішальній сфері свого життя — в праці (Ком. Укр., 3, 1965, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрубність — Відру́бність: — окремішність, ізольованість; автономність, самостійність [53] Словник з творів Івана Франка
- відрубність — відру́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відрубність — -ності, ж. Відособленість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрубність — ВІДРУ́БНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. відру́бний 2. Надавав [ліс] самій долині позір ще більшого заглиблення і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу (І. Словник української мови у 20 томах
- відрубність — Відрубність, -ности ж. Отдѣльность. Словник української мови Грінченка