відрубом

ВІДРУ́БОМ, присл. Прямовисне.

Хати зовсім не такі. Не пообмазувані, голі якісь. А покрівля з двох боків спуском і з двох одрубом (Тесл., З книги життя, 1918, 121);

Від лану озимини Мирон і Глущук повернули.. і вийшли на скелю, що відрубом піднімалася над Дніпром (Чорн., Потік.., 1956, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрубом — відру́бом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. відрубом — присл. Прямовисно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрубом — ВІДРУ́БОМ, присл. Те саме, що прямови́сно. Хати зовсім не такі. Не пообмазувані, голі якісь. А покрівля з двох боків спуском і з двох одрубом (А. Тесленко); Від лану озимини Мирон і Глущук повернули .. і вийшли на скелю, що відрубом піднімалася над Дніпром (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах