відсалютувати

ВІДСАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Док. до салютува́ти;

просалютувати. Він [командир] вискочив із вагона й мовчки одсалютував у повітря одним пострілом (Ю. Янов., І, 1958, 112).

2. розм. Привітати когось певним жестом, знаком.

Дівчинка одним стрибком опинилась в першій лаві дітей, усміхнулась їм як давнім друзям і одсалютувала, як годиться (Ів., Вел. очі, 1956, 22).

3. Закінчити, перестати салютувати.

Солдати відсалютували.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсалютувати — відсалютува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсалютувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до салютувати; просалютувати. 2》 розм. Привітати когось певним жестом, знаком. 3》 Закінчити, перестати салютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсалютувати — ВІДСАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до салютува́ти; просалютувати. Він [командир] вискочив із вагона й мовчки одсалютував у повітря одним пострілом (Ю. Яновський); Фортеця відсалютувала залпом усіх своїх гармат (В. Малик). 2. розм. Словник української мови у 20 томах