відстовбурчити

ВІДСТОВБУ́РЧИТИ див. відстовбурчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстовбурчити — відстовбу́рчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстовбурчити — див. відстовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстовбурчити — ВІДСТОВБУ́РЧИТИ див. відстовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відстовбурчити — ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови