1. Словник української мови в 11 томах

відстраждати

ВІДСТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати страждати.

— Хіба ще він не одстраждав свого? (Мирний, IV, 1955, 42);

// Пережити в стражданнях що-небудь.

І важко було вгадати, чия доля буде гірша і хто раніш відстраждає свою важку життєву путь (Тулуб, Людолови, І, 1957, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відстраждати — відстражда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відстраждати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Закінчити, перестати страждати. || Пережити в стражданнях що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстраждати — ВІДСТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без дод. Закінчити, перестати страждати. – Хіба ще він не одстраждав свого? (Панас Мирний); І, одстраждавши, знов, мабуть, страждав. Бо він же тут лишив мене одну (Л. Костенко); // Пережити в стражданнях що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. відстраждати — Відстраждати, -даю, -єш гл. Отстрадать, перенести страданія, вытерпѣть страданія. Волч. у. Що вже вона бідна отстраждала за таким п'яницею, так один Господь знає. Харьк. Словник української мови Грінченка