відсів
ВІДСІ́В, у, ч.
1. тільки одн. Те саме, що відсіва́ння.
Скоро була успішно розроблена і техніка відсіву з сім’ї старих бджіл (Бджоли, 1955, 252);
// перен. Залишення навчального закладу учнями, студентами, які не можуть або не хочуть учитися.
Відсів продовжує бути одним з найістотніших недоліків у роботі шкіл робітничої і селянської молоді (Рад. Укр., 24.XI 1956, 1).
2. Те, що відділилося під час просіювання;
// перен. Про учнів, студентів, які залишили навчання в школі, у вузі.
Він був єдиним із дітей, що складали так званий відсів (Збан., Малин. дзвін, 1958, 231).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсів — відсі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відсів — Отсев — smalls — Siebrückstand — дрібний клас вугілля або антрациту (0-6 мм або 0-13 мм), який відсівається від рядового вугілля для використання в незбагаченому вигляді окремо від крупносортового палива, переважно збагаченого. Гірничий енциклопедичний словник
- відсів — -у, ч. 1》 тільки одн. Те саме, що відсівання. || перен. Залишення навчального закладу учнями, студентами, які не можуть або не хочуть учитися. 2》 Те, що відділилося під час просіювання. || перен. Про учнів, студентів, які залишили навчання в школі, у вищому навчальному закладі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсів — ВІДСІ́В, у, ч. 1. тільки одн. Те саме, що відсіва́ння. Невдовзі була успішно розроблена і техніка відсіву з сім'ї старих бджіл (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах